• +38 (044) 391-41-20

Ученики учебно-реабилитационного центра №2 воочию увидели откуда берется молоко

Учні навчально-реабілітаційного центру №2 на власні очі побачили звідки береться молоко

Старенький автобус ПАЗ повільно але впевнено їде вперед. Салон наповнюють сучасні пісні, які чаc від часу змінюються дитячими чи українськими народнми. Їх дивовижним голосом виконує Владислава Фефелова, яка постійно берез участь у вокальних конкурсах. Підспівує їй майже половина автобуса. Вона, як і решта школярів чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2 їде цього дня на молочну ферму. Автобус виїжджає за межі Чернігова і звертає на дорогу до Любеча. Такі поїздки — прекрасний спосіб показати дітям “на пальцях” звідки береуться молоко, сири, йогурти на полицях магазинів.

- Мы так хоть до обеда доедем? - невдоволено але з посмішкою питає, не звертаючись ні до кого Роман, ще один з учнів центру. - Я дома до 90 километров розганяюсь.


- На спидометре 50 километров. - повідомляє йому швидкісь Богдан, його товариш, що сидить відразу за водієм і час від часу поглядає на панель приладів автобуса.

- Так это ж Довжик. Мы в эту церковь на Пасху всегда ходим! - Роман відразу упізнає місця де часто буває. - отсюда недалеко до Пушкарей, у меня там родственники живут. Я часто туда езжу.

Але поворот на Пушкарі ми минаємо. Наша ціль — село Великий Зліїв. Саме там розташоване молочне фермерське господарство, на яке ми прагнемо потрапити. На нас вже чекають і, як тільки автобус зупиняться і діти виходять з автобуса, починається екскурсія.

Богдан Баб'яр, заступник директора з тваринництва ТОВ “Чернігівська індустріальна молочна компанія”, яка й відкрила ферму у Злієві навесні 2017 року, відразу веде до маленьких, ніби іграшкових будиночків у яких живуть перші два місяці щойно народжені телята. Більшість з них порожні — за словами заступника директора підприємства, телят кілька днів тому продали. Але в деяких ще є мешканці і їх відразу обстуають діти.

Далі — родильний зал, де окремо від решти тримаються корови, які мають скоро народити телят. Після нього всі йдуть у корівники. Спеціально для дітей з годівлею трохи почекали і тепер показують як спеціальний трактор з причепом насипає коровам корм. До речі годують їх не звичайним сіном, а сухими кормовими сумішами, які закуповують окремо.

Завершення екскурсії у доїльному відділенні. Спостерігати за тим як машини доять корів можна лише через скло — в саме приіщення доступ обмежений. Як пояснює Богдан Баб'яр у відділенні жорсткий контроль за чистотою молока, його миють після кожного доїння.
На завершення — обмін подарунками і спільне фото на пам'ять. Діти отримали йогурти і солодкі сирки, фермери — малюнки і годівничку для птахів. Останню вони сприймають з ентузіазмом — годуючи окремо птахів, які постійно живуть на фермі і їдять корм призначений коровам, можна відвадити їх від корівників.

На молочній фермі у Великому Злієві сьогодня близько 360 корів. Наступного року, коли буде добудовано ще два корівника, їх буде 720. Молоко, яке отримують тут, підприємці продають на молокозаводи — в основному в Яготин та, іноді, в Чернігів.

Додому автобус біжить швидше, хоча, можливо, це лише здається. Владислава так само піснями розважає всіх в автобусі. Але більшість дітей намерзлись на вулиці і відпочивають та відігріваються. Роман, який так поспішав на ферму, цього разу просто спить — він прокинувся о 5-й годині ранку, щоб погодувати вдома кролів і встигнути на 8 годин до школи.

Тим часом екскурсією на ферму сюрпризи для дітей не закінчуються. В школі на них чекає ще одна несподіванка — солодкий стіл, піцца і подарунки — цього разу від партнерів фермерів, підприємства “Агровет Атлантік” яке виготовляє корми для корів.

Для дітей, які навчаються в реабілітаційному центрі, така поїздка не лише навчальна. У них обмежені можливості щодо влаштування на роботу, на фермі така можливість є. І коли керівники пфдприємства розповіають про будівництво хостелу на території ферми для приїжджих працівників — це додає їм ще більшого ентузіазму і впевненості у майбутньому...